Марія Матушенко, архітекторка та дизайнерка інтер’єру у студії Znak Design, поділилася у виданні БЖ кейсом Варшави у розвитку міста, що комфортне для мешканців. Фото надані авторкою.
На початку повномасштабної війни, як і багато українців, я разом з дітьми виїхала за кордон. Замість рідного Києва моїм містом на півроку стала Варшава, де я зібрала цікаві спостереження з приводу архітектури, планування міста та їхнього впливу на життя мешканців.
Зелень, ще більше зелені
Варшава — це дуже зелене місто. Крокуючи ним, постійно зустрічаєш насадження дерев, охайні парки, ділянки з дикими травами, що вільно зростають. Підстрижені газони або написи чи зображення, викладені квітами на клумбах, тут не в тренді. І в цьому відчувається фокус уваги саме на красу рослин, на красу природності, а не на підлаштовування природи під людські потреби, наприклад для рекламних цілей.
У місті піклуються про біорізноманіття. Зокрема у скверах та парках встановлені дерев’яні будинки для комах, що є альтернативою поваленим деревам, де вони ховаються у дикій природі. Також це забезпечення їжі для птахів.
У Варшаві розповсюджені трамвайні маршрути, і разом з ними містом ніби тече зелена річка — це насаджена трава на трамвайних коліях, що виглядає дуже естетично та допомагає зменшувати спеку влітку. Зелені насадження можна побачити і на пласких дахах зупинок громадського транспорту.
Особливо мене вразили спеціальні мости для тварин через траси за містом. Зроблені з каменю, широкі (10-12 м), з гарними плавними формами та насадженими деревами, вони є ніби продовженням лісу. Їхня функція — берегти безпеку для людей та тварин, нівелюючи аварії та травмування.
Примітно, що Варшава не завжди була такою. Після вступу Польщі до ЄС у 2004 році вона вважалася одним із найбрудніших міст на його території. І з цим почали боротися, ЄС виділив бюджет на озеленення і благоустрій, і місто поступово почало робити кардинальні зміни. Як мені розповідали поляки, спочатку ці зміни були незрозумілі та викликали спротив, але згодом всі відчули, наскільки приємніше тепер знаходитися у міському просторі.
Архітектура: інтелігентність, дотримання стилю, реконструкція
Сучасна архітектура у Варшаві — це чудовий приклад інтелігентності. Я не зустрічала тут доволі поширеної у Києві помпезності та яскравих декорувань, натомість престиж будинків демонструється якісними матеріалами на фасаді, цікавою огорожою на балконах, незвичним оздобленням вікон тощо.
Варшава архітектурно структурована, тут немає такого, що ось стоїть старий трьоповерховий будинок, а поруч з ним виріс скляний хмарочос. Високої забудови, до речі, мало, для житлових кварталів притаманно мати не більше 9 поверхів. Але у центрі міста є і діловий комплекс з 30-поверхівок, які, втім, розташовані не надто щільно, зв’язані зручною інфраструктурою, навкруги є зелені зони.
Примітно, що житло у польській столиці доволі дороге і тому все більш розповсюджуються “азійські” варіанти житлової забудови, з площею квартир 20, 10 і навіть 5 м². Я працювала у великому проєкті з будівництвом житлового комплексу з 9-поверхівок, де були трохи більші смарт-квартири, на 25 м². Спочатку мені було психологічно важко проєктувати такий малий простір, але у підсумку я отримала корисний досвід та занотувала певні лайфхаки, які, впевнена, знадобляться для подібних проєктів в Україні, а на тлі відбудови вони точно будуть.
Відзначу також гарний приклад реконструкції деяких будинків старого міста, що були зруйновані під час Другої світової війни. Я не одразу змогла повірити, що це реконструкція — наприклад, вони не просто пофарбували фасад під старовину, а зробили нашарування декількох різних фарб, щоб створити враження, що його вже неодноразово перефарбовували. І навіть відтворили сліди від кінних екіпажів, що чіпляли кути будинків на поворотах. Вражаюче.
Аби вам не здалося, що у Варшаві все ідеально, наведу й негативний кейс, через який багато поляків обурені. Посередині міста збудований величезний спортивний стадіон, який видно майже з усіх кутів Варшави. Він побудований на болотних ґрунтах, сприяє заторам під час великих подій, а ще не є оригінальним з точки зору архітектури. Вочевидь, він є прикладом корупції, яка хоч і у незначних об’ємах, але має місце у варшавських будівничих кейсах.
Наостанок додам щодо інфраструктури. У Варшаві розвинутий та комфортний громадський транспорт, достатня кількість підземних парковок. У житлових кварталах, де таких парковок немає, дозволено ставити машину на вулиці, проте також не будь де і не у дворі. Я жила саме в такому кварталі і спокійно відпускала дітей у двір гратися, знаючи, що їм не треба пильнувати заіжджаючі автомобілі.
Загалом все це сприяє комфортному життю у місті — в плані зручності, естетики та фізичного й психологічного самопочуття. Сподіваюсь, що ці європейські практики сучасного облаштування міст з врахуванням здоров’я та комфорту для мешканців будуть згодом реалізовані і в українських містах.
